Як відомо, кожен харчовий продукт має свій термін зберігання. Час від часу товар псується. А ще може розбитися або просто випаруватися. Саме для того, аби платник знав що робити, ще в далекому 1987 році наказом Міністерства торгівлі за № 88 було затверджено норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцію з їх застосування. Тож коли товар, приміром під час транспортування, втратив свої якості, то, у визначених даним наказом обсягах, його вартість списується на витрати підприємства. Проте це привило діє лише для юридичних осіб.

Розберемо дану ситуацію. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачений  ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат, що виникли внаслідок природного убутку. Саме тому, фізичні особи-підприємці не можуть віднести втрати у межах норм природного убутку до складу витрат, а покривають за рахунок власного доходу.