Статтями 715 та 716 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який передає в обмін, і покупцем товару, який одержує натомість. Відповідно до статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо один об’єкт рухомого майна обмінюється на інший об’єкт рухомого майна, то кожна із сторін договору міни сплачує 50% від суми податку, що визначається шляхом застосування ставки податку 15%, до вартості майна, яке відчужується кожною із сторін, розрахованої за звичайними цінами.

Отже, якщо здійснюється міна (купівля-продаж) рухомого майна між громадянином та підприємством, незалежно – без нотаріального посвідчення договору чи з таким посвідченням, то в даному випадку підприємство – юридична особа має виступити податковим агентом щодо звичайної вартості рухомого майна, яке відчужується фізичною особою.