Згідно із статтею 174 Податкового кодексу України об’єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на :

а) об’єкт нерухомості; б) об’єкт рухомого майна, зокрема : предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна; в) об’єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права; г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення; г) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Об’єкти спадщини оподатковуються таким чином:

- за нульовою ставкою оподатковуються: а) вартість  власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення є – її  (його) батьки; її чоловік або його дружина; діти (у тому числі усиновлені). Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другій ступень споріднення; б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «г» п.174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини - сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в пп.»а», «б» п.174.1, що успадковується дитиною – інвалідом; в)грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики  1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку  СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України  та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

- за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 цього Кодексу, тобто 5 %, вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця  першого ступеня споріднення;

- за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу, тобто 15% (17%) для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.      

Оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб здійснюється таким чином: кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.