З 1 січня 2012 року набуває чинності Закон України від 04.11.2011 року №4014-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності визначено як особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, зазначених у п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених  главою І розділу ХІУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із Законом підприємницькою діяльністю за спрощеною системою оподаткування можуть займатися суб’єкти малого та середнього бізнесу чотирьох груп. До першої групи належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 тис.грн. Такі підприємці щомісяця сплачуватимуть податок у розмірі від 1 до 10 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Друга група – це фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб  та обсяг доходу не перевищує 1млн.грн. Вони сплачуватимуть від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного)року. Ставки єдиного податку для першої та другої груп платників встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року сільськими, селищними та міськими радами залежно від виду господарської діяльності. Третя група – фізичні особи – підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб та обсяг доходу не перевищує 3 млн.грн.. Для них розмір сплачуваного єдиного податку становитиме 3% доходу з урахуванням ПДВ або 5% без урахування ПДВ.  До четвертої групи «спрощенців» включено юридичних осіб – суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми з річним доходом до 5 млн.грн. і середньообліковою кількістю найманих працівників  до 50 осіб. Для них розмір сплачуваного єдиного податку є таким самим, як для підприємців третьої групи.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів : податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главо.; податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку 3% доходу; земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності; збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (п.297.1 ст.297 ПКУ).